Менні Пакьяо (55-5-2, 38 КО) - Тімоті Бредлі (31-0-0, 12 КО)

Лас-Вегас. США. Бій за звання чемпіона світу WBO у напівсередній вазі.

Це буде реванш, а перший поєдинок, хто забув (або не знав) - завершився скандальною перемогою Бредлі. Всі - від спеціалістів боксу, до комп'ютера з підрахунку точних ударів були за Пакьяо, але, як це часто буває, двоє із трьох суддів побачили перемогу Бредлі. Це було ще й удвічі дивніше, оскільки Менні тоді був однією з двох (другий - Мейвезер) найбільших зірок у світі боксу, та ще й "куркою, що несе золоті яйця", а його практично "злили"... Але це зовсім інша історія...

...А 12-го квітня буде новий день, а разом і з ним - один з найочікуваніших поєдинків цього року. Минулого разу, попри таланти, молодість і швидкість Тімоті, явним фаворитом бою був Пакьяо. Цього разу навіть найавторитетніші аналітики боксу не можуть точно спрогнозувати підсумок поєдинку. "Десь 50 на 50", - кажуть вони. То що ж змінилося з того часу?

Одразу після Бредлі Пакьяо зазнав ще однієї поразки, причому найболючішої у своїй кар'єрі. Це був четвертий бій проти Хуана Мануеля Маркеса, і Пакмен "приліг" внаслідок короткого на зустріч від Маркеса. І встав лише з допомогою лікарів. "Кінець епохи Менні", - казала тоді більшість боксерської громадськості. Але Пакмен вирішив повернутися, і його бій-повернення (проти Брендона Ріоса) восени залишив не менше питань стосовно того, а чи це все той же Пакьяо, якого ми всі знали ще три роки тому? Так, абсолютно безхитрісного, фатально повільнішого і куди нижчого за класом боксера Пакьяо переміг без питань, але... Головного не побачили в Менні, того, що його виділяло серед інших чемпіонів епохи - вогника в очах, фірмової агресії. Це дуже тонка відмінність, але її помітили всі, до речі, і Тімоті Бредлі також.



Що стосується самого Тімоті, то він також за цей час провів лише дві зустрічі. В першій він вирішив уявити себе кимось на кшталт Еріка Моралеса чи Марко Антоніо Баррери часів їхнього розквіту, і почав відверто рубатися з Русланом Проводніковим, за що ледь не поплатився першою поразкою у кар'єрі. У другому - уже з холодною головою перебоксував старіючого Маркеса. Того самого Маркеса, який перед цим "наглухо" вирубав Пакьяо.

Та не потрібно на основі боїв із Маркесом робити порівняння Бредлі і Пакьяо. Для Менні контратакувальний Хуан Мануель був найбільш незручним суперником у кар'єрі. Точніше, не так для самого Менні, як для його стилю. Для стилю ж Бредлі 40-річний розкачаний Маркес - як цукерочка на день народження.

Все інакше буде 12 квітня у Лас-Вегасі. Бій буде куди обережнішим за перший - тут до ворожки не ходи. Пакьяо, безумовно буде частіше агресором, Бредлі намагатиметься перехоплювати атаки Менні за рахунок своєї справді немалої швидкості рук. Найбільше питання, яким задаються аналітики боксу - це скільки в Менні залишилося від попередньої фірмової агресії та який у нього зараз рівень інтенсивності роботи. Якщо багато - тоді за рахунок потужних швидких панчів він зуміє розхитати захист Бредлі і відправити раз або ж кілька разів у нокдауни (а, можливо, і в нокаут). Якщо Пакьяо вийде без вогника в очах, тоді в Бредлі будуть більші шанси на перемогу.

Робити прогноз на такий бій - річ не вдячна. Тому, мабуть, вперше за останній час хотілося б побажати перемоги сильнішому.