Легіонер "Українських отаманів", узбекистанський боксер Хуршид Норматов розповів про життя в Україні, особливості тренувань та національну страву, яка йому припала до душі.

Чому обрали "Українських отаманів"?

- До мене у вашій команді виступав мій друг, Хасанбой Дусматов. Він розповідав, що в колективі хороша атмосфера, хвалив хлопців і тренерський склад. Тому я теж вирішив виступати за "Отаманів", і не пошкодував. В Україні класні вболівальники, які дуже тепло приймають і всі цікавляться боксом.

Як вам колектив, адже цього року багато молоді?

- Так, команда молода, і багатьом не вистачає досвіду. Але поради намагаюся не давати, адже мені й самому ще є чому вчитися і потрібні настанови тренера.
Але відчуваю, що розвиваюся з кожним поєдинком. У першому бою з мексиканцем відбоксував в одній манері, з китайцем - вже зовсім в іншій. І ось так, з практикою, обов'язково прийде досвід. А завдання у мене в цьому сезоні - вигравати кожен бій і завоювати олімпійську ліцензію.

У ринзі ви багато пересуваєтесь і перебуваєте в хорошій фізичній формі. Скільки бігаєте на тренуваннях?

- В Україні ми бігаємо кроси 10-15 км. А в Узбекистані тренуємося в горах, де долаємо і по 20 км.

Після перемоги в матчі з "Китайськими драконами" в рингу ви виконали гопак. Спеціально розучували його?

- Ні (сміється). Я взагалі не знав, що це український національний танець. Просто на тренуваннях нам давали таке завдання. І після перемоги на радощах вирішив його повторити. Потім мені написали: "У тебе класний гопак". А я стою і думаю: "Що таке гопак? Або хто це такий?". Тоді хлопці з команди мені пояснили, що це танець вашої країни.

Зустріч у Китаї складалася непросто. Ви виходили в ринг, коли команда поступалася 1:2. І зуміли перемогти достроково. Планували закінчити бій раніше?

- Нокаут не можна планувати, інакше в рингу потім буде дуже важко. Нокаут, якщо все правильно робиш, прийде сам. Перед виходом у ринг просто сиджу і думаю про бій, слухаю, що говорить тренер, налаштовуюся. І потім у мене все виходить.

На виїзді вам виступати важче, ніж в Україні?

- На виїзді складніше за рахунок довгої дороги. До Китаю взагалі добиралися 25 годин! Плюс різниця в погоді - в Україні зараз зима, а там - літо! Тому акліматизація проходила важко. Але на поєдинок зумів зібратися. А в плані психології мені все одно, де боксувати - я завжди готовий.

Встигли подивитися Київ?

- Я тут півтора місяця, але, якщо чесно, по суті нічого не бачив. Після Марокко вихідний, може, підемо подивимося місто.

А національну кухню хоч спробували?

- Ну, в їдальні на базі дають місцеві страви ... О, борщ! Мені дуже сподобався!

Джерело: sport.segonya.ua