Легіонер "Українських Отаманів" узбек Хуршидбек Норматов, який провів за нашу команду вже два поєдинки і у обох здобув блискучі перемоги, на минулому тижні шокував українську публіку станцювавши гопак, але, як виявилось, Хуршид тоді і сам не знав, що таке гопак.

Хлопець, який уже встиг завоювати прихильність українських любителів боксу розповів 24boxing про те, як потрапив в Україну, про життя в Києві та "ненавмисний" гопак.

Як і де ти почав займатися боксом?

- Я в народився в Узбекистані, Андіжанській області у 1992-му році. Боксом почав займатися у 2005.

Коли запропонували виступати за Україну, погодився відразу? Не було побоювань їхати сюди у зв'язку з подіями на Сході?

- Мені запропонували виступати за "Українських отаманів" у листопаді. Спочатку було страшно, а потім з тренером поговорили і я погодився.

Ти був раніше в Україні?

- Ні. Вперше.

Як тобі живеться в Києві зараз?

- Так на спортивній базі ми. Тут спокійно і все добре.

Який у тебе режим дня?

- Вранці зарядка, потім сніданок. О 12:00 - перше тренування, о 13:30 – обід. В 17:00 – друге тренування, о 19:30 - вечеря і о 22:00 відбій.

З ким із "Отаманів" найбільше спілкуєшся?

- З усіма.

Ти станцював гопак після перемоги в останньому бою і цим дуже сильно потішив всіх українців. Звідки така ідея?

- Я не знав, що це ваш національний танець. Потім дізнався. На тренуванні такі вправи додали, от я і зробив.

Тобто ти спочатку зовсім не знав, що це національний танець?

- Хтось писав мені, що бій класний і гопак теж. А я думаю, гопак, що це таке?

Тобі казали, що це була фішка першого складу "отаманів": Усика, Берінчика? Знаєш їх?

- Так, знаю, але не дуже. Не спілкувались з ними.

Для тебе було легко перейти з любительського боксу у WSB?

- Чесно кажучи у мене перший бій з мексиканцем вийшов важким.

З ким з тренерів ти тут працюєш?

- У мене особистий тренер.

З Узбекистану?

- Так

Як ти проводиш вільний час у Києві?

- В кімнаті.

Невже вас нікуди не водять?

- Поки що ні.

Який бій для тебе найбільш пам'ятний?

- У 2012-му році, 5 лютого в Болгарії, Софії було змагання і там я другий бій боксував з Коресом. У другому раунді я отримав травму плеча. Сім місяців потім не тренувався.

І на останок, чого б хотів побажати нашим читачам?

- Бажаю їм успіху і всього найкращого!