Колишній чемпіон світу в надважкій вазі Володимир Кличко згадав, як повертався після невдалих поєдинків.

- У 2003 році був Коррі Сандерс, роком пізніше був Леймон Брюстер. І протягом року я програв два титульні бої. І мене списали. Повністю списали. І я просто знав, що це лише початок. Для багатьох експертів я закінчив.

- Я був одним із них.

- Так. Дякую. Ви мене мотивували.

- Ну, я не думав, що ти поб’єш Самуеля Пітера. Це був бій, люди сказали, що все буде скінчено, так?

- Ну, багато хто. Так, я був аутсайдером, і це очевидно. І ти знаєш, що з Емануелем Стюардом (тренер - прим.) все було просто… Він вірив у мене. Хоча такі люди як ви говорили: «Забудьте про нього». Але він вірив у мене.

- Але чи сумнівалися ви колись у собі?

- Ні. Але, знаєте, багато людей навколо мене сумнівались, в тому числі мій брат, до речі. Після бою Брюстера, я бився з Даваррілом Вільямсоном, який насправді був не дуже хорошим поєдинком. І пам’ятаю після бою проти Вільямсона… Він був у 2004 році, через кілька місяців після бою з Брюстером. У мене було жахливе розсічення, і я був весь у синцях.

Після бою, я пам’ятаю, як летів зі своїм братом додому, і він сказав: «Брате, просто подивись на своє обличчя. Воно схоже на піцу з великою кількістю кетчупу та пепероні». Він сказав: «Знаєш що? Я твій брат. Я твій друг. І я тобі кажу зі сторони. Я думаю, що настав час прощатися з боксом». І це було так боляче. Але всередині я знав, я такий: «Знаєш що? Ти не розумієш. Це лише початок», – сказав Кличко в інтерв'ю The Ring.