Український напівсередньоваговик Тарас Шелестюк (12-0, 8 КО) на прес-конференції у Києві розповів про розвиток своєї кар'єру, можливий бій в Україні і життя у США.
Про кар'єру
Цього року я вже провів 3 поєдинки. Всі вони були 8-раундові, але 2 з них я закінчив достроково. Останній бій був 3 квітня, який транслювали на каналі ESPN. За цей час я провів багато роботи в залі - удосконалював техніку, перемагав і сходив все вище. Сподіваюся, скоро дійду до чемпіонського титулу.
Про можливий титульний бій
Мені пообіцяли у квітні-травні бій за регіональний титул за версією WBO чи якоюсь іншою версією, але так вийшло, що канал ESPN надав час лише на 8-раундовий поєдинок, а цього замало для титульного бою. Наступний бій запланували на серпень. За попередніми домовленостями він має бути 10-раундовим, і мій промоутер веде перемови, щоб він уже був титульним.
Перебігом кар'єри я задоволений, хоча хотілося б, щоб бій, що відбувся у квітні, був чемпіонським. Щоб привезти пояс до України, дати подержати його в руках батькам, друзям. Сподіваюся, що це буде найближчим часом.
Про дебют на американському ТБ
Після бою сказали, що я провів хороший бій, було багато переглядів. Як я вже говорив, домовилися, що наступний бій буде 10-раундовим. Можливо, вийде потрапити в трансляцію на HBO, якщо восени вдасться домовитися про виступ у андеркарді боїв Проводнікова чи Андраде.
Про підбір суперників
У останніх 2-3 боях була така ситуація: багато боксерів спочатку погоджувалися на бій, але через тиждень-два відмовлялися. Останній раз мав боксувати з марокканцем - вони подзвонили, підписали контракт, але через 2 тижні бій скасували.
А торік з боксером було вже підписано контракт, купили йому квитки, а він взяв і не приїхав, навіть не сів у літак, і добре, що йому швидко знайшли заміну...
Але так буває, це бокс. Сподіваємося, що незабаром будуть суперники, у котрих буде приємно вигравати, з котрими приємно буде знаходитися на одному ринзі.
Хоча насправді кожен суперник по-своєму незручний. Всі виходять битися, тому що розуміють, що якщо виграти цей бій, то наступний може бути більш грошовим, буде легше домовитися, тому викладаються в кожному поєдинку. І виходити проти таких суперників дуже важко, тому що поразка може відкинути тебе назад.
Який бій був найскладнішим
Найважчий бій був у вересні з Патріком Бузером, тому що я був після операції, яку мені робили на лівій нозі. Була важка підготовка, тому що операція давалася взнаки, до того ж суперник був не з легких, і в 4-му раунді через зіткнення головами у мене з’явилось розсічення, яке теж заважало боксувати - лівим оком я нічого не бачив.
Моя команда зупиняла кров, але, щойно починався новий раунд, суперник намагався влучити в розсічення, вдарити головою чи ще якось зачепити. Це спричиняло незручності під час бою, але я зробив все для перемоги. Цей бій додасть мені досвіду.
Про частоту проведення поєдинків
Перед тим як підписувати контракт, я сам попросив, щоб мені більше боїв давали, хоча б 4 на рік. Хотів швидше піднятися до рівня першої десятки. Завжди хочеться перевірити себе сильними боксерами. Я хочу швидше цього досягти.
Я задоволений з того, що у мене вже є 12 боїв. Під час підготовки ти ростеш як боксер, удосконалюєшся, покращуєш свої можливості, адже рости дозволяють не лише бої, але й спаринги.
Про завоювання американської публіки.
Я часто проводжу бої в Каліфорнії, і якщо на початку бою глядачі зазвичай підтримують суперника, то потім вже переходять на мою сторону, бачачи, як я боксую. (Посміхається.) Моя фанатська база шириться Америкою: мені пишуть побажання, запитують, коли наступний бій, багато хто знає мене особисто.
Про прізвисько
Американська публіка називає мене просто Тарас. Їм так, напевно, простіше, а сам собі я обрав прізвисько Real Deal. Просто за своїм характером люблю все доводити ділом, а не словами. Ось так і з'явилося Real Deal. Ми, боксери, робимо реальну справу, віддаємо усіх себе боксу.
Про роботу в залі
Мій основний тренер Фредді Роач допомагає, хоча він і дуже зайнятий. Він більше радить своєму помічникові Марвіну Самодіо, розповідає, як працювати. Саме з ним я найбільше займаюся.
У залі Роача багато боксерів, котрі з повагою ставляться один до одного. Я спарингую з проспектом Френкі Гомесом, часто спарингую з Гленом Тапією, є ще багато хороших боксерів. З чемпіонами поки не спарингував. Була пропозиція з Котто готуватися, але тоді я перебував в Україні і в мене не вийшло приїхати. В цілому все нормально, всім задоволений.
Мені поки 12-раундових спарингів не дають, щоб я не перенаситився боксом. Коли готувався до 8-раундового поєдинку, то проводив по 6-7 раундів спарингів. Я набираю раунди за допомогою хорошої підготовки, а не з їх кількості. Проводити тренування 12 раундів лише заради тренування - неправильно. Я зазвичай проводжу спаринги по 5-6 раундів, а перед боєм мені можуть дати вже провести 8 чи навіть 10 раундів.
Про спілкування з іншими українськими боксерами
З Іваном Редкачем живемо в Лос-Анджелесі, він часто приїжджає в зал Фредді Роача, з Ісмаїлом Сіллахом спілкуємося, з Женею Хитровим зідзвонюємося. З багатьма спілкуємося, коли є можливість зустрічаємося. Хоча часу мало. Пару разів збиралися великими компаніями, сім'ями з дружинами і дітьми, але це рідко виходить, а так весь час на телефонах, дзвонимо, вітаємо один одного з перемогами.
Про можливий бій в Україні
Я думаю, що це стане можливим, коли завоюю чемпіонський титул - тоді можна буде вести мову про те, щоб провести захист в Україні. Тому що чемпіон має право вибору, де йому проводити свій захист, але для цього мені спершу потрібно стати чемпіоном світу.
Про вивчення англійської мови
На курси часу немає, але потроху рівень зростає. Нормально спілкуюся з тренерами, вони мене розуміють. Перед останнім боєм давав інтерв'ю ESPN: у декількох моментах мені допоміг менеджер, а так в основному спілкувався сам. Дружина вдома зі мною спілкується англійською, і це допомагає.
Про візит до України
Приїхав буквально декілька днів тому, але таке відчуття, що й не виїжджав звідси. Тут знайомі, друзі, батьки. Немає відчуття, що давно тут не був.
Єдине, що, коли приїхав сюди, поїхали в центр Києва - і ловлю себе на думці: як же багато тут людей, котрі говорять українською чи російською, а потім розумію, що я не в Лос-Анджелесі.
Чи надовго приїхав - не знаю. Багато друзів запрошують до Рівного, Львова, але з Києва не відпускають. В Україні буду 4-5 тижнів і потім полечу до Америки. Все залежить від того, коли бій: визначимося з датою, тоді вирішимо, коли потрібно повертатися до підготовки.
Про свої подорожі під час дозвілля
У США є куди з'їздити, що подивитися. Там дуже багато парків, красивих місць, які варто відвідати. Торік я вперше відвідав Діснейленд, хоча мені вже 28 років, та я був щиро радий, мов дитина.
Нещодавно взяв відпустку, був на Гаваях - таке не забути. Дорогою до України ми летіли через Париж, було 8 год. очікування під час пересадки, а оскільки у нас були візи, то ми вийшли погуляти, пробіглися містом, побачили Ейфелеву вежу, відвідали Лувр. Це цікавіше, ніж сидіти вдома, адже є можливість побачити культуру іншої країни.
Джерело: